1. Орфографічний словник української мови

розумочок

розумо́чок

іменник чоловічого роду

зневажл.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розумочок — РОЗУМО́ЧОК, чка, ч., зневажл. Те саме, що ро́зум 1, 2. Потеряла [загубила] я віночок Через дурний розумочок Під явором зелененьким З козаченьком молоденьким (з народної пісні); А червона калиночка крізь ліс подалася; дурний же мій розумочку, що поквапилася (Уляна Кравченко). Словник української мови у 20 томах
  2. розумочок — РОЗУМО́ЧОК, чка, ч., зневажл. Те саме, що ро́зум 1, 2. Потеряла [загубила] я віночок Через дурний розумочок Під явором зелененьким З козаченьком молоденьким (Укр.. пісні, 1, 1964, 483); А червона калиночка крізь ліс подалася; дурний же мій розумочку, що поквапилася (У. Кравч., Вибр., 1958, 122). Словник української мови в 11 томах