1. Орфографічний словник української мови

розхилений

розхи́лений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розхилений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розхилити. 2》 у знач. прикм. Який розхилився, розчинився. 3》 у знач. прикм. Розкритий, розтулений. 4》 у знач. прикм. Який розкинувся, простягся широко в різні боки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розхилений — РОЗХИ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розхили́ти. 2. у знач. прикм. Який розхилився, розчинився (див. розчиня́тися¹). З коридора через розхилені двері виглянула Ориська (Ірина Вільде). 3. у знач. прикм. Розкритий, розтулений. Словник української мови у 20 томах
  3. розхилений — РОЗХИ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розхили́ти. 2. у знач. прикм. Який розхилився, розчинився. З коридора через розхилені двері виглянула Ориська (Вільде, Б’є восьма, 1945, 3). 3. у знач. прикм. Розкритий, розтулений. Словник української мови в 11 томах