розхитаний

Значення в інших словниках

1. розхитаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розхитати. 2》 у знач. прикм. Який неміцно тримається, хитається; нестійкий, хиткий. 3》 у знач. прикм., перен. Доведений до стану занепаду; розладнаний, ослаблений. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розхитаний — РОЗХИ́ТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розхита́ти. – Вітаю вас, вітаю, панове! – закрутився старий Фрідман по хаті, підставляючи одним єдиний стілець, на якого не всякий зважився б сісти, – такий він був старий і розхитаний (П. Словник української мови у 20 томах
3. розхитаний — I. ХИСТКИ́Й (який хитається з боку на бік або згори донизу), ХИТКИ́Й, ХИБКИ́Й, ХИТЛИ́ВИЙ розм., ХИТЛЯ́ВИЙ розм., ВИХЛЯ́СТИЙ розм., ВИХЛЮВА́ТИЙ діал.; РОЗХИ́ТАНИЙ (який став хистким); ХИТНИ́Й техн. (який має здатність хитатися). Словник синонімів української мови
4. розхитаний — Розхи́таний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. розхитаний — РОЗХИ́ТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розхита́ти. — Вітаю вас, вітаю, панове! — закрутився старий Фрідман по хаті, підставляючи одним єдиний стілець, на якого не всякий зважився б сісти,— такий він був старий і розхитаний (Кол., Терен.. Словник української мови в 11 томах