1. Орфографічний словник української мови

розціпляти

розціпля́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розціпляти — див. розціплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розціпляти — РОЗЦІПЛЯ́ТИ див. розці́плювати. Словник української мови у 20 томах
  3. розціпляти — РОЗЦІПЛЯ́ТИ див. розці́плювати. Словник української мови в 11 томах
  4. розціпляти — Розціпля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. розціпити, -плю, -пиш, гл. Разжимать, разжать, разнимать, разнять. Розціпити зуби. Розціпила руки і трохи пальцями повела себе по виду. Г. Барв. 116. Словник української мови Грінченка