1. Орфографічний словник української мови

розчуханий

розчу́ханий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчуханий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розчухати 1). || розчухано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розчуханий — РОЗЧУ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розчу́хати 1. За якийсь час повернувся спітнілий, обтиканий стеблами соломи, розчуханий, з павутинням у волоссі Нестор. (Ірина Вільде); // у знач. прикм. Розчухана рука. Словник української мови у 20 томах
  3. розчуханий — РОЗЧУ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розчу́хати 1. Словник української мови в 11 томах