1. Орфографічний словник української мови

розщіп

ро́зщіп

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розщіп — -щепу, ч. Розщеплене, розрізане місце (вздовж, по довжині чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розщіп — РО́ЗЩІП, щепу, ч. Розщеплене, розрізане місце (вздовж, по довжині чого-небудь). Йому піднесли розщеплений ціпок із застромленим у розщепі мідяком (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  3. розщіп — РО́ЗЩІП (місце, у якому що-небудь розщеплене, розколоте), РО́ЗКІЛ. Йому піднесли розщеплений ціпок із застромленим у розщепі мідяком (З. Тулуб); Розкіл у гілці. Словник синонімів української мови
  4. розщіп — РО́ЗЩІП, щепу, ч. Розщеплене, розрізане місце (вздовж, по довжині чого-небудь). Йому піднесли розщеплений ціпок із застромленим у розщепі мідяком (Тулуб, Людолови, І, 1957, 199). Словник української мови в 11 томах