розщіп
РО́ЗЩІП (місце, у якому що-небудь розщеплене, розколоте), РО́ЗКІЛ. Йому піднесли розщеплений ціпок із застромленим у розщепі мідяком (З. Тулуб); Розкіл у гілці.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розщіп — ро́зщіп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- розщіп — -щепу, ч. Розщеплене, розрізане місце (вздовж, по довжині чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розщіп — РО́ЗЩІП, щепу, ч. Розщеплене, розрізане місце (вздовж, по довжині чого-небудь). Йому піднесли розщеплений ціпок із застромленим у розщепі мідяком (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
- розщіп — РО́ЗЩІП, щепу, ч. Розщеплене, розрізане місце (вздовж, по довжині чого-небудь). Йому піднесли розщеплений ціпок із застромленим у розщепі мідяком (Тулуб, Людолови, І, 1957, 199). Словник української мови в 11 томах