1. Орфографічний словник української мови

роз'юшений

роз'ю́шений 1

дієприкметник

лютий

розм.

роз'ю́шений 2

дієприкметник

розбитий до крові

роз'ю́шений 3

дієприкметник

розмитий

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роз'юшений — I -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роз'юшити I. 2》 у знач. прикм. Лютий, злий. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до роз'юшити II. || у знач. прикм. III -а, -е, діал. Який роз'юшився (див. роз'юшитися II). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. роз'юшений — РОЗ'Ю́ШЕНИЙ¹, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до роз'ю́ши́ти¹. Все ще гарячий, роз'юшений злістю, він наскочив з розгону на маленьке дівча, що тряслось з жаху біля самого воза (М. Коцюбинський). 2. у знач. прикм. Лютий, злий. Словник української мови у 20 томах
  3. роз'юшений — роз'ю́шений розлючений, злий (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. роз'юшений — ЛЮ́ТИЙ (дуже сердитий), ЗЛЮ́ЩИЙ, ЗАТЯ́ТИЙ, ЗАКЛЯ́ТИЙ, РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗЛЮ́ЧЕНИЙ, РОЗЛЮТО́ВАНИЙ, РОЗ'Я́ТРЕНИЙ, Я́РИЙ, РОЗ'Я́РЕНИЙ (який утратив самовладання, досяг крайньої люті), РОЗ'ЯРІ́ЛИЙ, ОЗВІРІ́ЛИЙ, РОЗ'Ю́ШЕНИЙ розм., Я́РОСЛИВИЙ розм. Словник синонімів української мови