романсеро

романсе́ро

іменник чоловічого роду, істота

виконавець романсів

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. романсеро — невідм., ч. В іспанській літературі – збірка ліричних поезій. Циганський романсеро. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. романсеро — РОМАНСЕ́РО, невідм., ч. 1. В іспанській літературі – збірка ліричних поезій. А тобі на розраду у сивому горі Я лишу на причілку, де маки багряно ярять, Романсеро циганські Зеленогубого Лорки, Ти ж мені подаруй на далекі шляхи “Кобзаря” (Б. Олійник). Словник української мови у 20 томах