романсеро

романсе́ро

невідм., ч.

В іспанській літературі – збірка ліричних поезій. Циганський романсеро.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. романсеро — романсе́ро іменник чоловічого роду, істота виконавець романсів Орфографічний словник української мови
  2. романсеро — РОМАНСЕ́РО, невідм., ч. 1. В іспанській літературі – збірка ліричних поезій. А тобі на розраду у сивому горі Я лишу на причілку, де маки багряно ярять, Романсеро циганські Зеленогубого Лорки, Ти ж мені подаруй на далекі шляхи “Кобзаря” (Б. Олійник). Словник української мови у 20 томах