1. Орфографічний словник української мови

рохкати

ро́хкати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рохкати — -аю, -аєш, недок. Видавати характерні звуки "рох-рох-рох" (про свиней). || перен., розм. Видавати звуки, що нагадують рохкання (про людей). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рохкати — РО́ХКАТИ, аю, аєш, недок. Видавати характерні звуки “рох-рох-рох” (про свиней). У хліві стоять коні й корова, рохкають два кабани (В. Кучер); Путнього кабана .. в хазяйстві [Скрипаленка] немає, .. але сякий-такий підсвинок на дворі рохкає (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. рохкати — КУВІ́КАТИ (про свиней — тонко вищати), СКУГИ́КАТИ розм., СКУГОТА́ТИ розм., СКУГНІ́ТИ розм., СКУГОНІ́ТИ підсил. розм., КУРГИ́КАТИ діал., КВИЧА́ТИ діал.; ПОВИ́СКУВАТИ (час від часу). — Док.: куві́кнути, курги́кнути. Словник синонімів української мови
  4. рохкати — Ро́хкати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. рохкати — РО́ХКАТИ, аю, аєш, недок. Видавати характерні звуки «рох-рох-рох» (про свиней). У хліві стоять коні й корова, рохкають два кабани (Кучер, Прощай.., 1957, 207); Путнього кабана.. в хазяйстві [Скрипаленка] немає, .. Словник української мови в 11 томах
  6. рохкати — Рохкати, -каю, -єш гл. Хрюкать. Маркев. 97. Бери хоч свинку, аби на мене не рохкала. Мнж. 164. Словник української мови Грінченка