1. Словник української мови в 11 томах

рохкати

РО́ХКАТИ, аю, аєш, недок. Видавати характерні звуки «рох-рох-рох» (про свиней).

У хліві стоять коні й корова, рохкають два кабани (Кучер, Прощай.., 1957, 207);

Путнього кабана.. в хазяйстві [Скрипаленка] немає, .. але сякий-такий підсвинок на дворі рохкає (Збан., Сеспель, 1961, 225);

// перен., розм. Видавати звуки, що нагадують рохкання (про людей).

Свекор мов кабан лежить, рохка, крекче, стогне… (Горд., Чужу ниву.., 1947, 128);

Далі йшов, бумкаючи барабанами, рохкаючи валторнами й виводячи корнетами, оркестр (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 366).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рохкати — ро́хкати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. рохкати — -аю, -аєш, недок. Видавати характерні звуки "рох-рох-рох" (про свиней). || перен., розм. Видавати звуки, що нагадують рохкання (про людей). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рохкати — РО́ХКАТИ, аю, аєш, недок. Видавати характерні звуки “рох-рох-рох” (про свиней). У хліві стоять коні й корова, рохкають два кабани (В. Кучер); Путнього кабана .. в хазяйстві [Скрипаленка] немає, .. але сякий-такий підсвинок на дворі рохкає (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. рохкати — КУВІ́КАТИ (про свиней — тонко вищати), СКУГИ́КАТИ розм., СКУГОТА́ТИ розм., СКУГНІ́ТИ розм., СКУГОНІ́ТИ підсил. розм., КУРГИ́КАТИ діал., КВИЧА́ТИ діал.; ПОВИ́СКУВАТИ (час від часу). — Док.: куві́кнути, курги́кнути. Словник синонімів української мови
  5. рохкати — Ро́хкати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. рохкати — Рохкати, -каю, -єш гл. Хрюкать. Маркев. 97. Бери хоч свинку, аби на мене не рохкала. Мнж. 164. Словник української мови Грінченка