рубленик

ру́бленик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рубленик — РУ́БЛЕНИК, а, ч., розм. Тесля. До часів Петра І не було навіть терміна “будувати”, бо окремі житла і навіть міста не будувались, а “рубалися з дерева”. Тому і теслярів звали “рублениками” (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах