рубленик
ру́бленик
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рубленик — РУ́БЛЕНИК, а, ч., розм. Тесля. До часів Петра І не було навіть терміна “будувати”, бо окремі житла і навіть міста не будувались, а “рубалися з дерева”. Тому і теслярів звали “рублениками” (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах