1. Орфографічний словник української мови

рубін

рубі́н

іменник чоловічого роду

коштовний камінь

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рубін — у. кривавець. Словник синонімів Караванського
  2. рубін — -а, ч. Коштовний камінь червоного кольору; прозорий різновид корунду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рубін — РУБІ́Н, а, ч. Коштовний камінь червоного кольору; прозорий різновид корунду. Рубін – це яскраво-червоний кристал окису алюмінію Al2Ol3 з домішкою атомів хрому (близько 0,05%) (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. рубін — рубі́н (лат. rubinus, від ruber – червоний) мінерал класу окисів та гідроокисів, прозорий, червоний чи рожевий різновид корунду. Дорогоцінний камінь. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. рубін — Червона, прозора вiдмiна корунду; дорогоцiнний благородний камiнь; отримують також синтетично. Універсальний словник-енциклопедія
  6. рубін — Рубі́н, -на; -бі́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рубін — РУБІ́Н, а, ч. Коштовний камінь червоного кольору; прозорий різновид корунду. Прозорі кристали корунду, забарвлені в червоний або синій колір, являють собою дорогоцінне каміння — рубіни і сапфіри (Заг. Словник української мови в 11 томах