рубін
РУБІ́Н, а, ч.
Коштовний камінь червоного кольору; прозорий різновид корунду.
Рубін – це яскраво-червоний кристал окису алюмінію Al2Ol3 з домішкою атомів хрому (близько 0,05%) (з навч. літ.);
Прозорі кристали корунду, забарвлені в червоний або синій колір, являють собою коштовне каміння – рубіни і сапфіри (з навч. літ.);
На дні казана лежало дороге намисто: один разок червоних рубінів, другий – синіх, як небо, сапфірів (І. Нечуй-Левицький);
Приїхав молодий граф. Він був як казковий лицар, і одяг йому було всипано діамантами. На кашкеті, збоку, біля фазанового пера, стояв великий рубін (М. Хвильовий);
Два рубіни блиснули в її вухах, наче дві краплі замерзлого грецького вина (О. Ільченко);
* У порівн. На кожному деревці густо звисали темно-червоні, мов рубіни, вишні (А. Шиян).
Значення в інших словниках
- рубін — рубі́н іменник чоловічого роду коштовний камінь Орфографічний словник української мови
- рубін — у. кривавець. Словник синонімів Караванського
- рубін — -а, ч. Коштовний камінь червоного кольору; прозорий різновид корунду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рубін — рубі́н (лат. rubinus, від ruber – червоний) мінерал класу окисів та гідроокисів, прозорий, червоний чи рожевий різновид корунду. Дорогоцінний камінь. Словник іншомовних слів Мельничука
- рубін — Червона, прозора вiдмiна корунду; дорогоцiнний благородний камiнь; отримують також синтетично. Універсальний словник-енциклопедія
- рубін — Рубі́н, -на; -бі́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рубін — РУБІ́Н, а, ч. Коштовний камінь червоного кольору; прозорий різновид корунду. Прозорі кристали корунду, забарвлені в червоний або синій колір, являють собою дорогоцінне каміння — рубіни і сапфіри (Заг. Словник української мови в 11 томах