рубіновий

РУБІ́НОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до рубі́н.

В їдальні на стіні у нього з'явився дорогий годинник з боєм, з вільним анкерним ходом на одинадцяти рубінових камнях (І. Сенченко);

З сережок рубіновим сяєвом ллє, На зморщеній шиї – брильянтне [брильянтове] кольє (С. Воскрекасенко);

// Зробл. з рубіна, рубінів; з рубіном, рубінами.

Зразу ж після того, як перестане працювати підсвічуюча лампа, рубіновий стержень спалахує червоним світлом (з наук.-попул. літ.);

Рубінові зорі знову сяяли над стрімкими вежами (В. Кучер).

2. Кольору рубіна; червоний.

Вікна всіх поверхів тут були цілі і червонились рубіновими блискавками (О. Гончар);

Він [голова] говорив довго, тримаючи в руці високий келих з рубіновим напитком [напоєм] (Р. Іваничук);

Дивлячись на кривавий, рубіновий захід, Мамед Сагізбаєв сказав: – Буде вітер!.. (О. Донченко);

Ботанічний сад палав рубіновим, червоним, багряним, оранжевим, пурпуровим, зеленкуватим і жовтим листям (В. Собко).