рудний

Значення в інших словниках

1. рудний — [руднией] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
2. рудний — -а, -е. Прикм. до руда 1). Рудний двір — частина території металургійного заводу, призначена для зберігання запасів шихтових матеріалів. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рудний — РУ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до руда́ 1. Тиск, що діє на рудний масив, призводить [на рудниках] до роздавлення рудних ціликів, руйнування кріплення (з наук.-попул. літ.); Середня потужність рудних пластів здебільшого дорівнює 6 –12 метрам (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
4. рудний — РУ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до руда́ 1. Середня потужність рудних пластів здебільшого дорівнює 6-12 метрам (Наука.., 8, 1959, 7); Рудні поклади Криворізького залізорудного басейну розташовані групами або вузлами, утворюючи родовища, які розробляються рудниками (Вісник АН, 9, 1957, 33). Словник української мови в 11 томах