рудний
РУ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до руда́ 1.
Середня потужність рудних пластів здебільшого дорівнює 6-12 метрам (Наука.., 8, 1959, 7);
Рудні поклади Криворізького залізорудного басейну розташовані групами або вузлами, утворюючи родовища, які розробляються рудниками (Вісник АН, 9, 1957, 33).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рудний — ру́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- рудний — [руднией] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- рудний — -а, -е. Прикм. до руда 1). Рудний двір — частина території металургійного заводу, призначена для зберігання запасів шихтових матеріалів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рудний — РУ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до руда́ 1. Тиск, що діє на рудний масив, призводить [на рудниках] до роздавлення рудних ціликів, руйнування кріплення (з наук.-попул. літ.); Середня потужність рудних пластів здебільшого дорівнює 6 –12 метрам (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах