1. Словник української мови в 11 томах

рудник

РУ́ДНИК, а, ч., заст. Рудокоп.

Рудників.. всіх розігнали, халупи, в яких вони жили, зруйнували, рудню спалили (Іст. УРСР, І, 1953, 211);

Рудники були чорні й блискучі від поту, наче вилиті з чавуну (Тулуб, Людолови, II, 1957, 315).

РУДНИ́К, а, ч. Система підземних споруд для добування корисних копалин, а також гірничопромислове підприємство, що здійснює це добування.

На рудниках впроваджено багато сучасних високопродуктивних машин і механізмів (Гірн. пром.., 1957, 12);

Україна — республіка найбільших у світі шахт і рудників (Ком. Укр., 12, 1967, 15);

Мідну руду з нового рудника повезли на балхаський завод (Донч., IV, 1957, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рудник — ру́дник іменник чоловічого роду, істота рудокоп рідко рудни́к іменник чоловічого роду копальня Орфографічний словник української мови
  2. рудник — I рудн`ик-а, ч. Система підземних споруд для видобування корисних копалин, а також гірничопромислове підприємство, що здійснює це видобування. II р`удник-а, ч., заст. Рудокоп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рудник — Копальня Словник чужослів Павло Штепа
  4. рудник — РУ́ДНИК, а, ч., заст. Рудокоп. Рудників .. всіх розігнали, халупи, в яких вони жили, зруйнували, рудню спалили (з наук. літ.); Рудники були чорні й блискучі від поту, наче вилиті з чавуну (З. Словник української мови у 20 томах
  5. рудник — РУДОКО́П (робітник рудника), РУ́ДНИК. Ось список старих рудокопів, що дали згоду повернутися знову на шахту (Ю. Мокрієв); Рудники були чорні й блискучі від поту (З. Тулуб). Словник синонімів української мови
  6. рудник — Рудник, -ка м. Рудокопъ. Словник української мови Грінченка