рудник
РУ́ДНИК, а, ч., заст.
Рудокоп.
Рудників .. всіх розігнали, халупи, в яких вони жили, зруйнували, рудню спалили (з наук. літ.);
Рудники були чорні й блискучі від поту, наче вилиті з чавуну (З. Тулуб);
Похвала висловлюється [Климентієм] таким ремісникам: мельникам, шаповалам, коновалам, рудникам, гутникам, слюсарям, гармашам, овчарям , винникам (з наук.-попул. літ.).
РУДНИ́К, а, ч.
Система підземних споруд для добування корисних копалин, а також гірничопромислове підприємство, що здійснює це добування.
На рудниках впроваджено багато сучасних високопродуктивних машин і механізмів (з наук. літ.);
Вони вже х тиждень тому, як перевезлися на -ський рудник (С. Черкасенко);
Мідну руду з нового рудника повезли на балхаський завод (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рудник — ру́дник іменник чоловічого роду, істота рудокоп рідко рудни́к іменник чоловічого роду копальня Орфографічний словник української мови
- рудник — I рудн`ик-а, ч. Система підземних споруд для видобування корисних копалин, а також гірничопромислове підприємство, що здійснює це видобування. II р`удник-а, ч., заст. Рудокоп. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рудник — Копальня Словник чужослів Павло Штепа
- рудник — РУДОКО́П (робітник рудника), РУ́ДНИК. Ось список старих рудокопів, що дали згоду повернутися знову на шахту (Ю. Мокрієв); Рудники були чорні й блискучі від поту (З. Тулуб). Словник синонімів української мови
- рудник — РУ́ДНИК, а, ч., заст. Рудокоп. Рудників.. всіх розігнали, халупи, в яких вони жили, зруйнували, рудню спалили (Іст. УРСР, І, 1953, 211); Рудники були чорні й блискучі від поту, наче вилиті з чавуну (Тулуб, Людолови, II, 1957, 315). РУДНИ́К, а... Словник української мови в 11 томах
- рудник — Рудник, -ка м. Рудокопъ. Словник української мови Грінченка