рудник
РУДОКО́П (робітник рудника), РУ́ДНИК. Ось список старих рудокопів, що дали згоду повернутися знову на шахту (Ю. Мокрієв); Рудники були чорні й блискучі від поту (З. Тулуб).
КОПА́ЛЬНЯ (система підземних споруд для добування корисних копалин — руди, солі, благородних металів тощо, а також відповідне гірниче підприємство); РУДНИ́К, РУ́ДНЯ (така система для добування руди). В хрустальних галереях соляних копалень ми нишкли хвильовано, вражені видовищем небаченої краси (Ю. Смолич); Протягом останніх років на нафтові промисли, в озокеритні копальні прийшло багато молоді (П. Інгульський); Схопивши молот чи сокиру, Ти в підземеллі хутко зник, — І відгукнувсь в догоду миру Нелюдським стогоном рудник (П. Грабовський); Україна лежала в руїнах. Криворізькі рудні були ніби приспані злими чаклунами (І. Цюпа).
Значення в інших словниках
- рудник — ру́дник іменник чоловічого роду, істота рудокоп рідко рудни́к іменник чоловічого роду копальня Орфографічний словник української мови
- рудник — I рудн`ик-а, ч. Система підземних споруд для видобування корисних копалин, а також гірничопромислове підприємство, що здійснює це видобування. II р`удник-а, ч., заст. Рудокоп. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рудник — Копальня Словник чужослів Павло Штепа
- рудник — РУ́ДНИК, а, ч., заст. Рудокоп. Рудників .. всіх розігнали, халупи, в яких вони жили, зруйнували, рудню спалили (з наук. літ.); Рудники були чорні й блискучі від поту, наче вилиті з чавуну (З. Словник української мови у 20 томах
- рудник — РУ́ДНИК, а, ч., заст. Рудокоп. Рудників.. всіх розігнали, халупи, в яких вони жили, зруйнували, рудню спалили (Іст. УРСР, І, 1953, 211); Рудники були чорні й блискучі від поту, наче вилиті з чавуну (Тулуб, Людолови, II, 1957, 315). РУДНИ́К, а... Словник української мови в 11 томах
- рудник — Рудник, -ка м. Рудокопъ. Словник української мови Грінченка