рудка

БОЛО́ТО (грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою); БАГНО́, БАГНИ́ЩЕ, МОЧАРІ́ мн. (одн. МОЧА́Р), БАГОВИ́ННЯ розм., БАГНЮ́КА розм., БАГНОВИ́ЦЯ рідше, БАГНОВИ́ЩЕ, ТВАНЬ, ТВАНЮ́КА розм. (болотисте тванисте місце, болотиста місцевість); ГНИЛОВО́ДДЯ, ГНИЛОВІ́Д рідше, ГНИЛОВО́ДЬ рідше, ПРОГНІ́Й (болотиста місцевість, покрита стоячою, затхлою водою); МОКВА́ діал., МОКЛЯ́К діал., МОКРЯ́К діал., МОКРА́ВИНА діал. (грузьке, вологе місце, низина, залита водою); РУДА́ діал., РУ́ДКА діал. (іржаве болото). Хутір у лісах та болотах, навколо дрімучі саги, осоки, дороги не наїжджені, плутані — вдарять дощі, ні проїдеш, ні пройдеш (Григорій Тютюнник); Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі (І. Нечуй-Левицький); У долині, мов у ямі, На багнищі город мріє (Т. Шевченко); Коровайний узявся перекинути через мочарі греблю і міст, щоб до дач не треба було робити гаку у п'ять-шість кілометрів (Д. Бедзик); Шість бульдозерів.. витягали екскаватор з баговиння (П. Інгульський); (Олександр:) Позастрявали машини в болоті. Ревуть мотори... Газують.. Не можуть вилізти з багнюки (Ю. Мокрієв); Оленчук не впізнавав своїх штурмовиків. Замість виснаженої, смертельно втомленої колони, що тільки-но знемагала в багновищах Сиваша, пролітали перед ним зараз лави інших, мовби окрилених людей (О. Гончар); Якийсь кат за сьогодні моста розвалив, саме зуб'я стирчить.. — Отож, хоч-не-хоч, а доведеться тепер, як замутеличеній вівці, кружляти об'їздами до самісінької ночі. Вдадуться нам ці об'їзди на гниловодді (М. Стельмах); Твань, гниловодь чвакає, затягує по коліно... Чи кожного Дорош пошле косить, гребти на болоті сіно? (К. Гордієнко); — Не голоси, — строго наказав дід. — Зніми з нього все, в сухе вдягни... Та швидше, не чухайся, кажу... В прогній вскочив (В. Большак). — Пор. драговина́, 1. трясовина́.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рудка — ру́дка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. рудка — див. болото Словник синонімів Вусика
  3. рудка — -и, ж., діал. Іржаве багно, болото. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рудка — РУ́ДКА, и, ж., діал. Іржаве багно, болото. Із поля, з того місця, де лисніє в долині рудка якась, що поросла очеретом, дує різкий, холодний вітер (С. Васильченко); Верби виблискують, аж у очах рябіє; і тихо вже, тихо стоять, посхилялись над рудкою (А. Тесленко). Словник української мови у 20 томах
  5. рудка — Ру́дка, -дки, -дці; -дки, -док Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. рудка — РУ́ДКА, и, ж., діал. Іржаве багно, болото. Із поля, з того місця, де лисніє в долині рудка якась, що поросла очеретом, дує різкий, холодний вітер (Вас., II, 1959, 73); Верби виблискують, аж у очах рябіє; і тихо вже, тихо стоять, посхилялись над рудкою (Тесл., З книги життя, 1949, 175). Словник української мови в 11 томах
  7. рудка — Рудка, -ки ж. Ржавое болото, болото. Мир. ХРВ. 5. Тоді по оцій самій дорозі, де ми їдемо, були непереходимі рудки.... хто не знавши, як ускочить було у рудку, та ще з важким возом, то такечки зав'язне в багнюці. О. 1861. XI. 2. Коли б нам через рудку перехватиться. Словник української мови Грінченка