1. Орфографічний словник української мови

рукопаш

руко́паш

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукопаш — пр., руками, рукою, р. руч, кн. ручним способом, сов. вручну. Словник синонімів Караванського
  2. рукопаш — присл., розм. 1》 Те саме, що врукопаш. 2》 Те саме, що вручну. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рукопаш — моск. п'ястуком Словник чужослів Павло Штепа
  4. рукопаш — РУКО́ПАШ, присл., розм. 1. Те саме, що врукопа́ш. Жіноцтво билось на валах рукопаш поруч з козаками (Я. Качура); Немає роздоріж, Дорога нам – одна ж! Стріляй, рукопаш ріж, Бери на абордаж! (М. Рильський). 2. Те саме, що вручну́. Словник української мови у 20 томах
  5. рукопаш — ВРУКОПА́Ш (УРУКОПА́Ш), РУКОПА́Ш, ВРУКОПА́ШНУ (УРУКОПА́ШНУ) розм. Ніхто не міг би ручитися, що погоня не вдарить урукопаш (Ю. Смолич); Партизани підбиралися з боків, вскакували у вагони і йшли врукопашну (Н. Рибак). Словник синонімів української мови
  6. рукопаш — Руко́паш, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рукопаш — РУКО́ПАШ, присл., розм. 1. Те саме, що врукопа́ш. Жіноцтво билось на валах рукопаш поруч з козаками (Кач., II, 1958, 486); Немає роздоріж, Дорога нам — одна ж! Стріляй, рукопаш ріж, Бери на абордаж! (Рильський, І, 1960, 299). 2. Те саме, що вручну́. Словник української мови в 11 томах
  8. рукопаш — Рукопаш нар. Съ помощью только рукъ. Беріть (вагу) рукопаш, дрюків не треба. Черк. у. Словник української мови Грінченка