рукопаш
РУКО́ПАШ, присл., розм.
1. Те саме, що врукопа́ш.
Жіноцтво билось на валах рукопаш поруч з козаками (Кач., II, 1958, 486);
Немає роздоріж, Дорога нам — одна ж! Стріляй, рукопаш ріж, Бери на абордаж! (Рильський, І, 1960, 299).
2. Те саме, що вручну́.
Ті рукопаш, А ті за допомогою приладдя З коловоротом палі забивали (Вирган, В розп. літа, 1959, 222).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рукопаш — руко́паш прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- рукопаш — пр., руками, рукою, р. руч, кн. ручним способом, сов. вручну. Словник синонімів Караванського
- рукопаш — присл., розм. 1》 Те саме, що врукопаш. 2》 Те саме, що вручну. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рукопаш — моск. п'ястуком Словник чужослів Павло Штепа
- рукопаш — РУКО́ПАШ, присл., розм. 1. Те саме, що врукопа́ш. Жіноцтво билось на валах рукопаш поруч з козаками (Я. Качура); Немає роздоріж, Дорога нам – одна ж! Стріляй, рукопаш ріж, Бери на абордаж! (М. Рильський). 2. Те саме, що вручну́. Словник української мови у 20 томах
- рукопаш — ВРУКОПА́Ш (УРУКОПА́Ш), РУКОПА́Ш, ВРУКОПА́ШНУ (УРУКОПА́ШНУ) розм. Ніхто не міг би ручитися, що погоня не вдарить урукопаш (Ю. Смолич); Партизани підбиралися з боків, вскакували у вагони і йшли врукопашну (Н. Рибак). Словник синонімів української мови
- рукопаш — Руко́паш, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рукопаш — Рукопаш нар. Съ помощью только рукъ. Беріть (вагу) рукопаш, дрюків не треба. Черк. у. Словник української мови Грінченка