рукоять
рукоя́ть
іменник жіночого роду
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рукоять — див. держак Словник синонімів Вусика
- рукоять — -і, ж. Те саме, що рукоятка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рукоять — РУКОЯ́ТЬ, і, ж., рідко. Те саме, що рукоя́тка. Він пізнав рукоять свого, відполірованого долонею, грушевого ціпка, загубленого колись біля підпаленої скирти (Д. Словник української мови у 20 томах
- рукоять — ДЕРЖА́К (частина ручного інструмента, пристрою, зброї тощо, за яку їх тримають), РУ́ЧКА, РУКОЯ́ТКА, РУКОЯ́ТЬ, РУКІ́В'Я розм., ДЕ́РЖАЛНО розм., РА́ТИЩЕ заст., ДЕ́РЖАЛО діал.; ГРА́БЛИЩЕ, ГРАБЛИ́НА розм., ГРА́БЛИСЬКО розм. Словник синонімів української мови
- рукоять — РУКОЯ́ТЬ, і, ж., рідко. Те саме, що рукоя́тка. Він пізнав рукоять свого, відполірованого долонею, грушевого ціпка, загубленого колись біля підпаленої скирти (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 217); Андрій.. Словник української мови в 11 томах