1. Орфографічний словник української мови

рулювати

рулюва́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рулювати — -юю, -юєш, недок., перех. і неперех. 1》 Правити рулем. 2》 Повертаючи руль або те, що його заміняє, вести, примушувати рухатися що-небудь у певному напрямку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рулювати — РУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що і без дод. 1. Правити рулем. 2. Повертаючи руль або те, що його замінює, вести, примушувати рухатися що-небудь у певному напрямку. Петро Максимович узяв весло, а друге взяв Василько і сів на кормі, щоб рулювати (О. Словник української мови у 20 томах
  3. рулювати — КЕРМУВА́ТИ (спрямовувати рух судна, літака, автомашини тощо за допомогою керма), РУЛЮВА́ТИ, СТЕРНУВА́ТИ (керувати рухом судна, човна і т. ін.). Словник синонімів української мови
  4. рулювати — РУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. і неперех. 1. Правити рулем. 2. Повертаючи руль або те, що його заміняє, вести, примушувати рухатися що-небудь у певному напрямку. Петро Максимович узяв весло, а друге взяв Василько і сів на кормі, щоб рулювати (Донч., V, 1957, 97). Словник української мови в 11 томах