ручитель

Значення в інших словниках

1. ручитель — Ручи́тель. Поручитель. Члени мають з каси в разі, як потребують пожички, такі вигоди: не пишуть векслів, ані не мусять іти до нотара і позволяти интабулювати довг на своїм господарстві... Українська літературна мова на Буковині
2. ручитель — РУЧИ́ТЕЛЬ, я, ч., розм. Поручник; гарант. Привів ручителів, підписали-м си у нотаря, але з сотки тринаціть левів обірвали (В. Стефаник); За професією, я майстер корабельного будівництва, але закон вимагав, і я на це погодився... Словник української мови у 20 томах