1. Орфографічний словник української мови

рушитися

ру́шитися 1

дієслово недоконаного і доконаного виду

перебувати в русі

ру́шитися 2

дієслово доконаного виду

почати рух

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рушитися — див. зникати; рухатися Словник синонімів Вусика
  2. рушитися — I див. рухатися. II див. рушатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рушитися — РУ́ШИТИСЯ¹ див. ру́хатися. РУ́ШИТИСЯ² див. руша́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. рушитися — ПОЧИНА́ТИСЯ (починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися тощо), РОЗПОЧИНА́ТИСЯ, ВІДКРИВА́ТИСЯ, ЗАВО́ДИТИСЯ, ЗНІМА́ТИСЯ (ЗДІЙМА́ТИСЯ), УЧИНЯ́ТИСЯ (ВЧИНЯ́ТИСЯ), ЗАЧИНА́ТИСЯ розм., ЗАХО́ДИТИСЯ (ЗАХО́ДЖУВАТИСЯ) розм., ЗАКОНЯ́ТИСЯ (ЗАКО́НЮВАТИСЯ) діал. Словник синонімів української мови
  5. рушитися — РУ́ШИТИСЯ¹ див. ру́хатися. РУ́ШИТИСЯ² див. руша́тися. Словник української мови в 11 томах
  6. рушитися — Рушатися, -шаюся, -єшся сов. в. рушитися, -шуся, -шишся, гл. Двигаться, двинуться, трогаться, тронуться, шевелиться, шевельнуться. Ольга не рушилася, з місця. Левиц. Пов. 120. Батько рушився в дорогу. Зміев. у. А ну, рушайтесь на роботу. Волч. у. вітер рушається. Поднимается вѣтеръ. Зміев. у. Словник української мови Грінченка