1. Орфографічний словник української мови

рівчачок

рівчачо́к

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рівчачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до рівчак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рівчачок — РІВЧАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до рівча́к. Поки Корній прокопав перший рівчачок упоперек греблі, то добре впрів (Б. Грінченко); – Ні, ти ось що пообіцяй... – несподівано запинаючись, почав Ходак таємниче, і над переніссям його занепокоєно збіглися два рівчачки (Яків Баш). Словник української мови у 20 томах
  3. рівчачок — Рівчачо́к, -чка́, в -чку́; -чки́, -чкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. рівчачок — РІВЧАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до рівча́к. Поки Корній прокопав перший рівчачок упоперек греблі, то добре впрів (Гр., І, 1963, 417); — Ні, ти ось що пообіцяй… — несподівано запинаючись, почав Ходак таємниче, і над переніссям його занепокоєно збіглися два рівчачки (Баш, Надія, 1960, 196). Словник української мови в 11 томах
  5. рівчачок — Рівчачок, -чка м. ум. отъ рівчак. Словник української мови Грінченка