1. Словник української мови в 11 томах

рівчачок

РІВЧАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до рівча́к.

Поки Корній прокопав перший рівчачок упоперек греблі, то добре впрів (Гр., І, 1963, 417);

— Ні, ти ось що пообіцяй… — несподівано запинаючись, почав Ходак таємниче, і над переніссям його занепокоєно збіглися два рівчачки (Баш, Надія, 1960, 196).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рівчачок — рівчачо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рівчачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до рівчак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рівчачок — РІВЧАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до рівча́к. Поки Корній прокопав перший рівчачок упоперек греблі, то добре впрів (Б. Грінченко); – Ні, ти ось що пообіцяй... – несподівано запинаючись, почав Ходак таємниче, і над переніссям його занепокоєно збіглися два рівчачки (Яків Баш). Словник української мови у 20 томах
  4. рівчачок — Рівчачо́к, -чка́, в -чку́; -чки́, -чкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. рівчачок — Рівчачок, -чка м. ум. отъ рівчак. Словник української мови Грінченка