1. Орфографічний словник української мови

ріднити

рідни́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ріднити — -ню, -ниш, недок., перех. 1》 Створювати родинні стосунки, зв'язки між ким-небудь. 2》 перен. Робити близькими духом, звичками, поглядами і т. ін., створювати дружні взаємини. 3》 перен. Робити що-небудь подібним до чогось, схожим на щось у певному відношенні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ріднити — РІДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок. 1. кого, що. Створювати родинні стосунки, зв'язки між ким-небудь. 2. кого, що, перен. Робити близькими духом, звичками, поглядами і т. ін., створювати дружні взаємини. Словник української мови у 20 томах
  3. ріднити — ЄДНА́ТИ (бути, ставати основою, причиною для близьких стосунків між ким-небудь), ЗБЛИЖА́ТИ (ЗБЛИ́ЖУВАТИ), ОБ'Є́ДНУВАТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ЗВ'Я́ЗУВАТИ, ЗРІ́ДНЮВАТИ, РІДНИ́ТИ, СПОЛУЧА́ТИ, ЛУЧИ́ТИ діал.; ЗГУРТО́ВУВАТИ підсил. (перев. Словник синонімів української мови
  4. ріднити — РІДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех. 1. Створювати родинні стосунки, зв’язки між ким-небудь. 2. перен. Робити близькими духом, звичками, поглядами і т. ін., створювати дружні взаємини. Словник української мови в 11 томах