ріднити
рідни́ти
-ню, -ниш, недок., перех.
1》 Створювати родинні стосунки, зв'язки між ким-небудь.
2》 перен. Робити близькими духом, звичками, поглядами і т. ін., створювати дружні взаємини.
3》 перен. Робити що-небудь подібним до чогось, схожим на щось у певному відношенні.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ріднити — рідни́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ріднити — РІДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок. 1. кого, що. Створювати родинні стосунки, зв'язки між ким-небудь. 2. кого, що, перен. Робити близькими духом, звичками, поглядами і т. ін., створювати дружні взаємини. Словник української мови у 20 томах
- ріднити — ЄДНА́ТИ (бути, ставати основою, причиною для близьких стосунків між ким-небудь), ЗБЛИЖА́ТИ (ЗБЛИ́ЖУВАТИ), ОБ'Є́ДНУВАТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ЗВ'Я́ЗУВАТИ, ЗРІ́ДНЮВАТИ, РІДНИ́ТИ, СПОЛУЧА́ТИ, ЛУЧИ́ТИ діал.; ЗГУРТО́ВУВАТИ підсил. (перев. Словник синонімів української мови
- ріднити — РІДНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех. 1. Створювати родинні стосунки, зв’язки між ким-небудь. 2. перен. Робити близькими духом, звичками, поглядами і т. ін., створювати дружні взаємини. Словник української мови в 11 томах