ріднитися

рідни́тися

юся, -нишся, недок.

1》 Вступати у родинні стосунки, зв'язки з ким-небудь.

2》 перен. Ставати рідним (у 3 знач.) кому-небудь, близьким духом, звичками, поглядами і т. ін.

|| Звикати до кого-небудь, призвичаюватися до чогось, зживатися з кимсь, чимсь.

3》 Бути подібним до чого-небудь, схожим на щось у певному відношенні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ріднитися — рідни́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ріднитися — [р'іднитиес'а] -д(‘)н'ус'а, -нис':а, -ниц':а, -ниемос'а, -ниетес'а, -д(‘)н'ац':а; нак. -нис'а, -д(‘)н'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. ріднитися — РІДНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, недок. 1. Вступати у родинні стосунки, зв'язки з ким-небудь. 2. перен. Ставати рідним (у 3 знач.) кому-небудь, близьким духом, звичками, поглядами і т. ін. – Наказую міщанам Слуцька прийняти наше військо, як рідних своїх .. Словник української мови у 20 томах
  4. ріднитися — РІДНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, недок. 1. Вступати у родинні стосунки, зв’язки з ким-небудь. 2. перен. Ставати рідним (у 3 знач.) кому-небудь, близьким духом, звичками, поглядами і т. ін. — Наказую міщанам Слуцька прийняти наше військо, як рідних своїх.. Словник української мови в 11 томах