1. Орфоепічний словник української мови

ріднитися

рідни́тися

[р'іднитиес'а]

-д(‘)н'ус'а, -нис':а, -ниц':а, -ниемос'а, -ниетес'а, -д(‘)н'ац':а; нак. -нис'а, -д(‘)н'іц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ріднитися — рідни́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ріднитися — -нюся, -нишся, недок. 1》 Вступати у родинні стосунки, зв'язки з ким-небудь. 2》 перен. Ставати рідним (у 3 знач.) кому-небудь, близьким духом, звичками, поглядами і т. ін. || Звикати до кого-небудь, призвичаюватися до чогось, зживатися з кимсь, чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ріднитися — РІДНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, недок. 1. Вступати у родинні стосунки, зв'язки з ким-небудь. 2. перен. Ставати рідним (у 3 знач.) кому-небудь, близьким духом, звичками, поглядами і т. ін. – Наказую міщанам Слуцька прийняти наше військо, як рідних своїх .. Словник української мови у 20 томах
  4. ріднитися — РІДНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, недок. 1. Вступати у родинні стосунки, зв’язки з ким-небудь. 2. перен. Ставати рідним (у 3 знач.) кому-небудь, близьким духом, звичками, поглядами і т. ін. — Наказую міщанам Слуцька прийняти наше військо, як рідних своїх.. Словник української мови в 11 томах