1. Орфографічний словник української мови

різноголосиця

різноголо́сиця

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різноголосиця — -і, ж. 1》 Незлагодженість голосів, звуків. || Голоси, мова, що звучать по-різному, на різні лади; безладний шум. 2》 перен. Відсутність єдності, одностайності в поглядах, думках, діях і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. різноголосиця — РІЗНОГОЛО́СИЦЯ, і, ж. 1. Незлагодженість голосів, звуків. Старшокласники відповіли [на привітання] голосно й одностайно, лише в шеренгах новаків прозвучала різноголосиця (С. Словник української мови у 20 томах
  3. різноголосиця — НЕЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ (відсутність єдності, узгодженості дій, думок, звуків і т. ін.), НЕЗЛА́ГОДА, НЕДРУ́ЖНІСТЬ, НЕУЗГО́ДЖЕНІСТЬ, НЕПОГО́ДЖЕНІСТЬ (відсутність узгодженості, домовленості з ким-небудь); НЕЧІ́ТКІСТЬ, РІЗНОБІ́Й підсил. Словник синонімів української мови
  4. різноголосиця — РІЗНОГОЛО́СИЦЯ, і, ж. 1. Незлагодженість голосів, звуків. Старшокласники відповіли [на привітання] голосно й одностайно, лише в шеренгах новаків прозвучала різноголосиця (Добр., Ол. Словник української мови в 11 томах