самовикриття

самовикриття́

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самовикриття — -я, с. Викриття самого себе, своїх дій, учинків, вад тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самовикриття — САМОВИКРИТТЯ́, я́, с. Викриття самого себе, своїх дій, учинків, недоліків, слабостей і т. ін. [Муравйов:] Все-таки прошу вас пояснити, що значить ваше самовикриття, яке, по суті, рівне самогубству? (С. Словник української мови у 20 томах
  3. самовикриття — САМОВИКРИТТЯ́, я́, с. Викриття самого себе, своїх дій, учинків, недоліків, слабостей і т. ін. [Муравйов:] Все-таки прошу вас пояснити, що значить ваше самовикриття, яке, по суті, рівне самогубству? (Голов. Словник української мови в 11 томах