самогубця

самогу́бця

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самогубця — -і, ч. і ж. Те саме, що самогубець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самогубця — САМОГУ́БЦЯ, і, ч. і ж. Те саме, що самогу́бець. В свіжій могилі .. лежав похований сьогодні вранці самогубця (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  3. самогубця — САМОГУ́БЕЦЬ (той, хто сам позбавив себе життя), САМОГУ́БЦЯ, САМОВБИ́ВЕЦЬ, САМОВБИ́ВЦЯ. Словник синонімів української мови
  4. самогубця — САМОГУ́БЦЯ, і, ч. і ж. Те саме, що самогу́бець. В свіжій могилі.. лежав похований сьогодні вранці самогубця (Смолич, II, 1958, 92). Словник української мови в 11 томах