самогубця
САМОГУ́БЕЦЬ (той, хто сам позбавив себе життя), САМОГУ́БЦЯ, САМОВБИ́ВЕЦЬ, САМОВБИ́ВЦЯ.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самогубця — самогу́бця іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- самогубця — -і, ч. і ж. Те саме, що самогубець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самогубця — САМОГУ́БЦЯ, і, ч. і ж. Те саме, що самогу́бець. В свіжій могилі .. лежав похований сьогодні вранці самогубця (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
- самогубця — САМОГУ́БЦЯ, і, ч. і ж. Те саме, що самогу́бець. В свіжій могилі.. лежав похований сьогодні вранці самогубця (Смолич, II, 1958, 92). Словник української мови в 11 томах