1. Орфографічний словник української мови

самозаперечення

самозапере́чення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самозаперечення — -я, с. Заперечення своїх особистих достоїнств (у 1 знач.), заслуг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самозаперечення — САМОЗАПЕРЕ́ЧЕННЯ, я, с. Заперечення власних висловлювань, принципів, позицій тощо. Процеси життя – процеси самозаперечення, друже мій (В. Підмогильний); Розумію, що став на шлях суперечливий і навіть самозаперечення... Словник української мови у 20 томах
  3. самозаперечення — САМОЗАПЕРЕ́ЧЕННЯ, я, с. Заперечення своїх особистих достоїнств, заслуг. Словник української мови в 11 томах