1. Орфографічний словник української мови

самозбереження

самозбере́ження

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самозбереження — -я, с. Прагнення зберегти своє життя, застерегти себе від загибелі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самозбереження — САМОЗБЕРЕ́ЖЕННЯ, я, с. Прагнення зберегти своє життя, застерегти себе від загибелі. Інстинкт самозбереження дав чіпкість його рукам, і незабаром він уже був під мостом, спускався задиханий кудись вниз по бантинах (О. Гончар); У природі відомий закон самозбереження істоти від загину (Л. Дмитерко). Словник української мови у 20 томах
  3. самозбереження — САМОЗБЕРЕ́ЖЕННЯ, я, с. Прагнення зберегти своє життя, застерегти себе від загибелі. Інстинкт самозбереження дав чіпкість його рукам, і незабаром він уже був під мостом, спускався задиханий кудись вниз по бантинах (Гончар, Людина.. Словник української мови в 11 томах