1. Орфографічний словник української мови

самолюбивий

самолюби́вий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самолюбивий — -а, -е. Те саме, що самолюбний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самолюбивий — САМОЛЮБИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що самолю́бний. Жушман самолюбивий, з гонором, за свою трудову честь горою стоїть (Д. Ткач); Самолюбивий хлопець втік із збору [загону], щоб ніхто не помітив його сліз (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  3. самолюбивий — САМОЛЮБИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що самолю́бний. Жушман самолюбивий, з гонором, за свою трудову честь горою стоїть (Ткач, Черг. завдання, 1951, 6); Самолюбивий хлопець втік із збору [загону], щоб ніхто не помітив його сліз (Донч., V, 1957, 449). Словник української мови в 11 томах