1. Орфографічний словник української мови

самітництво

самі́тництво

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самітництво — самотництво, -а, с. 1》 Життя самітника (у 1 знач.). 2》 Зречення або уникання стосунків з людьми; життя на самоті; відлюдництво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. самітництво — САМІ́ТНИЦТВО, рідше САМО́ТНИЦТВО, а, с. 1. Життя самітника (у 1 знач.). Мотив пустині, проповідь самотництва є домінуючими майже в усіх переробках повісті про Варлаама та Йоасафа в російській літературі (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. самітництво — ВІДЛЮ́ДНИЦТВО (зречення або уникнення стосунків з людьми; життя на самоті); САМІ́ТНИЦТВО. Мовчазна зажуреність поклала свою печать чужацтва, відлюдництва навіть на очі (І. Ле); З його самітництва пересміхувалися дівчата, злословили жінки (В. Земляк). Словник синонімів української мови
  4. самітництво — САМІ́ТНИЦТВО, рідше САМО́ТНИЦТВО, а, с. 1. Життя самітника (у 1 знач.). Мотив пустині, проповідь самотництва є домінуючими майже в усіх переробках повісті про Варлаама та Йоасафа в російській літературі (Рад. літ-во, 9, 1968, 73). Словник української мови в 11 томах