1. Орфографічний словник української мови

сваволити

сваво́лити

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сваволити — див. кривдити; пустувати Словник синонімів Вусика
  2. сваволити — -лю, -лиш, недок. Діяти, поводитися, робити щось на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сваволити — СВАВО́ЛИТИ, лю, лиш, недок. Діяти, поводитися, робити щось на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших. Левко кілька разів припрошував, щоб дівчина сіла на санчата, але вона віднікувалась .. Словник української мови у 20 томах
  4. сваволити — БЕШКЕТУВА́ТИ (грубо порушувати загальноприйняті норми моралі й поведінки із застосуванням утисків, насильства), БЕЗЧИ́НСТВУВАТИ, РОЗБІ́ЙНИЧАТИ підсил. розм.; СВАВО́ЛИТИ, СВАВІ́ЛЬНИЧАТИ розм. (діяти на власний розсуд, ні на кого й ні на що не зважаючи). Словник синонімів української мови
  5. сваволити — Сваво́лити, -во́лю, -лиш, -лять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сваволити — СВАВО́ЛИТИ, лю, лиш, недок. Діяти, поводитися, робити щось на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших. Левко кілька разів припрошував, щоб дівчина сіла на санчата, але вона віднікувалась.. Словник української мови в 11 томах
  7. сваволити — Сваво́лити, -лю, -лиш гл. Своевольничать. Словник української мови Грінченка