свистик

сви́стик

іменник чоловічого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свистик — див. свисток Словник синонімів Вусика
  2. свистик — -а, ч., розм. Те саме, що свисток 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. свистик — СВИ́СТИК, а, ч., розм. Те саме, що свисто́к 1. Купив за п'ятака свистик та й свистить (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. свистик — СВИ́СТИК, а, ч., розм. Те саме, що свисто́к 1. Купив за п’ятака свистик та й свистить (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  5. свистик — Сви́стик, -ка м. Свистокъ. Купив за пятака свистик та й свистить. Екатер. у. (Залюб.). Словник української мови Грінченка