свистик
Сви́стик, -ка
м. Свистокъ. Купив за пятака свистик та й свистить. Екатер. у. (Залюб.).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свистик — сви́стик іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- свистик — див. свисток Словник синонімів Вусика
- свистик — -а, ч., розм. Те саме, що свисток 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- свистик — СВИ́СТИК, а, ч., розм. Те саме, що свисто́к 1. Купив за п'ятака свистик та й свистить (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- свистик — СВИ́СТИК, а, ч., розм. Те саме, що свисто́к 1. Купив за п’ятака свистик та й свистить (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах