свистик

Сви́стик, -ка

м. Свистокъ. Купив за пятака свистик та й свистить. Екатер. у. (Залюб.).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свистик — сви́стик іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. свистик — див. свисток Словник синонімів Вусика
  3. свистик — -а, ч., розм. Те саме, що свисток 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. свистик — СВИ́СТИК, а, ч., розм. Те саме, що свисто́к 1. Купив за п'ятака свистик та й свистить (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  5. свистик — СВИ́СТИК, а, ч., розм. Те саме, що свисто́к 1. Купив за п’ятака свистик та й свистить (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах