свистовач
Свисто́вач, -ча
м. = свистун 3. Вх. Зн. 62.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свистовач — -а, ч., зах. Порожній горіх з отвором. Великий тлумачний словник сучасної мови