свистючий

свистю́чий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свистючий — -а, -е. Те саме, що свистячий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. свистючий — СВИСТЮ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що свистя́чий 2. Пітьма ще посилювалася від тиші. Ні тобі пошуму листя, ні крику нічного птаха, саме лише чалапкання м'яких постолів по твердій лісовій зелені та свистюче дихання (П. Загребельний); Шабля в повітрі зробила свистюче коло (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  3. свистючий — СВИСТЮ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що свистя́чий 2. Пітьма ще посилювалася від тиші. Ні тобі пошуму листя, ні крику нічного птаха, саме лише чалапкання м’яких постолів по твердій лісовій зелені та свистюче дихання (Загреб., Диво, 1968, 152); Шабля в повітрі зробила свистюче коло (Ле, Наливайко, 1957, 291). Словник української мови в 11 томах