1. Орфографічний словник української мови

свищ

свищ 1

іменник чоловічого роду

дефект — щілина

свищ 2

іменник чоловічого роду, істота

дика качка

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свищ — I -а, ч. 1》 спец. Дефект у чому-небудь у вигляді отвору або щілини. || Прихована порожнина, раковина в металевому литві. 2》 мед. Отвір у стінці порожнистого органа або канал... Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. свищ — СВИЩ¹, а́, ч. 1. спец. Дефект у чому-небудь у вигляді отвору або щілини. При неправильному проведенні процесу сушіння всередині матеріалу можуть виникнути внутрішні тріщини, що називаються свищами (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. свищ — свищі́ в борщі́ у кого. Хто-небудь дуже бідний. У Панаса свищі в борщі (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
  4. свищ — КАЧИ́НИЙ, КАЧА́ЧИЙ, КРЯЧА́ЧИЙ розм. I. КА́ЧКА (свійський і дикий водоплавний птах, цінний своїм м'ясом, яйцями й пір'ям), КРЯ́ЧКА розм., МАГЕ́РКА діал., ВУ́ТЯ діал., ВУ́ТКА діал., ТА́СЯ дит., ТА́СЬКА дит. Словник синонімів української мови
  5. свищ — СВИЩ¹, а́, ч. 1. спец. Дефект у чому-небудь у вигляді отвору або щілини. При неправильному проведенні процесу сушіння всередині матеріалу можуть виникнути внутрішні тріщини, що називаються свищами (Стол.-буд. Словник української мови в 11 томах
  6. свищ — Свищ, -ща м. 1) Ячейка для пчелиныхъ матокъ. Рк. Левиц. 2) = свистун 3. Свищі в борщі. Ном. № 1930. Словник української мови Грінченка