свищ
СВИЩ¹, а́, ч.
1. спец. Дефект у чому-небудь у вигляді отвору або щілини.
При неправильному проведенні процесу сушіння всередині матеріалу можуть виникнути внутрішні тріщини, що називаються свищами (Стол.-буд. справа, 1957, 49);
// Прихована порожнина, раковина в металевому литві.
Чавунна болванка з свищем.
2. мед. Отвір у стінці порожнистого органа або канал, що виник унаслідок хворобливого процесу і йде від хворого органа на поверхню тіла або від одного хворого органа до іншого.
Кишковий свищ.
3. діал. Виїдений черв’яками порожній горіх.
4. діал. Дуже рідка страва.
◊ Свищі́ в борщі́:
а) дуже рідкий борщ без м’яса;
б) нічого немає.
СВИЩ², а́, ч. Вид дикої качки.
У сазі підпасалася перелітна птиця: казарки,.. свищі (Тют., Вир, 1964, 374).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свищ — свищ 1 іменник чоловічого роду дефект — щілина свищ 2 іменник чоловічого роду, істота дика качка Орфографічний словник української мови
- свищ — I -а, ч. 1》 спец. Дефект у чому-небудь у вигляді отвору або щілини. || Прихована порожнина, раковина в металевому литві. 2》 мед. Отвір у стінці порожнистого органа або канал... Великий тлумачний словник сучасної мови
- свищ — СВИЩ¹, а́, ч. 1. спец. Дефект у чому-небудь у вигляді отвору або щілини. При неправильному проведенні процесу сушіння всередині матеріалу можуть виникнути внутрішні тріщини, що називаються свищами (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- свищ — свищі́ в борщі́ у кого. Хто-небудь дуже бідний. У Панаса свищі в борщі (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
- свищ — КАЧИ́НИЙ, КАЧА́ЧИЙ, КРЯЧА́ЧИЙ розм. I. КА́ЧКА (свійський і дикий водоплавний птах, цінний своїм м'ясом, яйцями й пір'ям), КРЯ́ЧКА розм., МАГЕ́РКА діал., ВУ́ТЯ діал., ВУ́ТКА діал., ТА́СЯ дит., ТА́СЬКА дит. Словник синонімів української мови
- свищ — Свищ, -ща м. 1) Ячейка для пчелиныхъ матокъ. Рк. Левиц. 2) = свистун 3. Свищі в борщі. Ном. № 1930. Словник української мови Грінченка