1. Орфографічний словник української мови

своєкоштник

своєко́штник

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. своєкоштник — -а, ч., заст., розм. Той, хто вчився у навчальному закладі власним, а не казенним коштом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. своєкоштник — СВОЄКО́ШТНИК, а, ч., розм., рідко. Той, хто вчиться у навчальному закладі на власні, а не на казенні кошти. – Зібралось нас вісім чоловіка [чоловік] своєкоштників на квартиру до одного столяра (А. Свидницький). Словник української мови у 20 томах
  3. своєкоштник — СВОЄКО́ШТНИК, а, ч., заст., розм. Той, хто вчився у навчальному закладі на власні, а не на казенні кошти. — Зібралось нас вісім чоловіка [чоловік] своєкоштників на квартиру до одного столяра (Свидн., Люборацькі, 1955, 151). Словник української мови в 11 томах